Цікаве з практики

Аліменти на дитину

В нашій судовій практиці стався цікавий випадок.

Громадянин США мав неповнолітню дитину на території України. Матір цієї дитини звернулася до суду за стягненням аліментів на дитину, хоча вона і без рішення суду постійно отримувала матеріальну допомогу від нашого клієнта.

Зібравши наявні у нас докази, в судовому засіданні нами було доведено факт постійного перерахування нашим клієнтом, грошових коштів на утримання неповнолітньої дитини.

Завдяки цьому, суд відмовив в задоволенні позовної вимоги, про стягнення аліментів за попередній період.

Найцікавіше відбулося потім, суд виніс рішення про стягнення аліментів на дитину в розмірі 30% від всіх доходів відповідача, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Виходячи з такого рішення суду, зважаючи на невелику заробітну плату, наш клієнт повинен був сплачувати  аліменти, якраз в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Нашим клієнтом було виявлено бажання сплачувати аліменти в сумі, яка в декілька разів перевищує прожитковий мінімум на дитину.

З цією метою ми подали до суду заяву про зміну способу виконання рішення суду, та просили призначити аліменти в твердій грошовій сумі, яка в декілька разів перевищує прожитковий мінімум на дитину.

Не зважаючи на волю нашого клієнта добровільно сплачувати більший розмір аліментів, суд відмовив в задоволенні цієї заяви, що негативно відобразилося на матеріальному забезпеченні дитини.

Зважаючи на таку судову практику, вважаємо за необхідне внести зміни до Сімейного кодексу, які б прямо вказували, що за бажанням особи яка сплачує аліменти, їх розмір повинен бути збільшений до рівня який вважає необхідним така особа (платник аліментів).